Особливість дошкільного віку є фізіологічна неготовність до засвоєння правил складозлиття і їх застосування при читанні. Для дитини простіше навчитися читати за допомогою запам’ятовування складів-злиттів. Найбільш ефективно це відбувається в 5-6 років. В цьому віці активно розвивається та удосконалюється пам’ять, всі її види (слухова, зорова, пам’ять на рухи, комбінована, змістовна та інші) і процеси (запам’ятовування, зберігання та відтворення інформації).
Схема для запам’ятовування складів
-багаторазові повтори складів дорослим;
-пошук складу по завданню дорослого з наступним промовлянням;
-самостійне називання – «читання» складу.
Перед тим, як дитина сама зможе назвати склад-злиття, йому треба багаторазово почути його назву, повправлятись в пошуку складу по вашому завданню. Якщо дитині тяжко назвати склад, запропонуйте йому декілька варіантів відповіді, не дозволяйте тим самим перейти на побуквенне читання складу. Найтяжче запам’ятовуються перші групи складів, далі дитина по аналогії починає називати подібні по голосній або приголосній літері склади. Темп засвоєння складів повинен відповідати можливостям дитини. Краще засвоїти меншу кількість приголосних і відповідних складів, але автоматично впізнавати-читати склади. Навичка читання складів різного типу сприяє швидшому навчанню читанню словами.
Допоможуть дитині вправи: «Ланцюжки слів», «Віконечко» (поступово передвигати його по сторінці, відкриваючи потрібні для читання склади), «Встав букву», «Склади слово з складів», «Картинка + слово», «Закінчи слово», «Підбери до першого складу другий, що підходить першому», «Прочитай слово по його половинці» (нижня, верхня).
Навчаючи дітей читанню, потрібно дотримуватись «золотих» правил М.О.Зайцева:
– ніякої термінології, поки діти не засвоять весь матеріал, бо термін порушує закон дидактики: від конкретного до узагальнюючого;
– не використовувати схему слова, бо для навчання читанню вона не дає позитивних результатів;
– слова вимовляти чітко, так як ми пишемо, а не чуємо;
– дитина опановує читання через письмо і не інакше. Коли ми звуки перетворюємо на букви – це і є письмо; і навпаки – букви на звуки – це
читання.
Грайте в кубики хоча б один раз на день. Час, витрачений на гру, кожен раз може бути різним. Іноді 5-10 хвилин, іноді дитина буде просити ще і ще, і ви загралися і не помітили, як пройшов вечір. Але навіть якщо дошколенок позаймався з кубиками 15 хвилин, а потім цілу годину машинки катав, він уже взяв своє. Десятка таких занять достатньо, щоб чотирирічка почав читати. Кубики настільки захоплюють малюків, що до читання долучаються навіть ті, чий розумовий розвиток ніяк не можна назвати раннім.
Для урізноманітнення ігрових форм вдома ви можете використовувати стіни.
Плюси використання стін у кімнаті для залучення чи знайомства малюка з будь -якою інформацією очевидні (згадайте хоча б, який стеля була у вашій дитячій та яка картинка або килимок висів у ліжечка), крім того, дитина дуже любить стабільність і сталість, але при цьому йому просто необхідне змінне середовище і нові враження.
Можна вішати на стіни тематичні виставки (в хід йдуть вирізки з різних журналів: чітке фото 1 предмета/живої істоти на однотонному фоні + підписи до картинки, зроблені складовихм способом: ударний склад завжди чорний, всі інші менш яскраві) – вони постійно «переміщаються по будинку і змінюються .»
Можна зробити виставку вашої сім’ї: це близькі люди, які живуть з малюком – напевно в будь-якому будинку знайдеться парочка фотографій в рамочках на стелажах з книгами, на стійці для телевізора – якщо ці фотографії розташувати так, щоб вони стали помітні і дитині – гірше точно не буде .